Ліцей імені В’ячеслава Чорновола має свою неповторну історію, свої традиції і здобутки, які створювались учнівським і педагогічним колективом, і які шанобливо плекаються з покоління в покоління.
Перед тим як стати ліцеєм, школа неодноразово змінювала свою назву: школа-інтернат №1 та ЗОШ №28.
Отже, перша в Станіславській області школа-інтернат №1 відкрила свої двері по вулиці Франка, 19 (на той час – Франка, 39). Це приміщення було побудовано у 1896 році для скарбової дирекції і належало єврейській родині Імердауерів. Після 1914 р. в ньому розміщувалися військові казарми, епідемічний шпиталь, тютюновий магазин. Після Другої світової війни – управлінню НКВС/МВС.
У 1957 році будівля перейшла новоствореній школі-інтернату №1. Ця школа була створена для навчання учнів, які виховувалися в сім’ях, що потребують соціальної допомоги: діти-сироти, напівсироти, з багатодітних сімей, малозабезпечені, діти-інваліди. Таких сімей у післявоєнне лихоліття було дуже багато. Для них, дітей війни, залишених без любові та уваги сиріт з міст та сіл області, школа стала рідною оселею. Першим директором школи став Яковлєв Григорій Савович, заступником по господарській частині – Глек Геннадій Федорович. В школі навчалося 210 учнів, найстаршими були семикласники. Приміщення школи з гуртожитком було розраховане лише на 500 дітей. З часом учнів побільшало і школа-інтернат почала потребувати нового більш просторішого приміщення.
В 1962 році для неї було побудовано новий будинок на вулиці Пушкіна, 130 (суч. вул. Чорновола). 15.11.1962 року Станіславська школа-інтернат №1 була перейменована на Івано-Франківську загальноосвітню школу-інтернат №1 з виробничим навчанням. Школа зустріла вихованців величною будовою з просторими класами, кабінетами, майстернями, світлими спальнями, довгими коридорами. Директором було призначено Гоголя Петра Федоровича. В цей час в ній працювало 58 вчителів та вихователів, навчалося 588 учнів. Після закінчення школи учні отримували освіту і свідоцтва за кваліфікаціями: «мебльовик ІІ розряду» та «швея ІІ розряду», пізніше «столяр-верстатник ІІІ розряду» та «швея індивідуального пошиття легкого плаття». В ній навчалися та проживали діти не тільки з сіл області, але і з різних куточків радянської України. В 1963 році за відмінні досягнення першу золоту медаль було вручено Кириловій Антоніні.
З 1.02.1964 р. згідно рішення Івано-Франківського облвиконкому в школі відкриваються навчально-виробничі майстерні, де створюються учнівсько-виробничі бригади із оплатою праці дітей, згідно «Положення про оплату продуктивної праці учнів». Школі було виділено великі земельні ділянки. На цій землі вихованці під керівництвом досвідчених педагогів та агронома випасали коней, мали власне тепличне та тваринницьке господарство, фруктовий сад, висаджували сільськогосподарські культури. Наприклад, в 1964 році учнями було посаджено: 8 га картоплі, 1 га кукурудзи, 5 га ячменю, 2 га ярої пшениці, 5 га капусти, моркви, буряку.
З 1.01. 1971 року управління школою передано в міськвиконком і призначено нового директора Кройтора К.Г. В 1972 році введено комплекс ГПО.
Важливою частиною виховної роботи був естетичний розвиток учнів: в школі був власний оркестр, танцювальний колектив та хор, гуртки та секції (спортивної гімнастики, аеромоделювання). Здійснювалися туристичні мандрівки рідним краєм.
Школа стрімко розвивалася, виконуючи державні завдання по навчанню та вихованню підростаючого покоління. З кінця 80-х років в ній з’явилися педагогічні класи. Навчальний заклад якийсь час тісно співпрацював з Івано-Франківським державним педагогічним інститутом ім. В. Стефаника (сучасна назва – Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника). На початку 90-х років в школі налічувалося 1480 дітей (інтернатного та неінтернатного статусу), колектив складав 220 педагогів, 74 з них були вихователями. В 1994 році на посаду директора було призначено Підручного Василя Степановича, відмінника освіти України, старшого вчителя та професійного фізика-педагога, який успішно очолює наш навчальний заклад і понині, тепер уже, ліцей ім. В. Чорновола.
З середини 90-х років школа відкрила профільні класи з поглибленим вивченням математики та української мови і літератури. Надалі профілізація школи продовжувалася – з’явилися профільні класи з правознавства, фізичної культури. Коли була відрита школа №2 класи були переведені і кількість учнів зменшилося, особливо дітей з «інтернатним статусом». Ще ця ситуація було зумовлена демографічною кризою на той час. Коли в 2009 році школа стала комунальною власністю міста частину приміщення було передано Івано-Франківському Інституту Післядипломної Педагогічної Освіти. На той час школа отримала назву Школа-інтернат №1 з поглибленим вивченням правознавства, трудового навчання та фізичної культури. З 7 класу в школі функціонують спортивні класи з футболу, тенісу та волейболу. Школа почала співпрацювати з ДЮСШ №3. 16 листопада 2012 року заклад святкував своє 50-річчя. На той час в ньому налічувалося 23 класи, 520 дітей, з них 180 дітей «інтернатного статусу» та 123 учня спортивного профілю.
Через рік, 1 лютого було рішення про ліквідацію загальноосвітньої школи-інтернату.
1 вересня 2013 року школа була перейменована в Івано-Франківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №28. В ній залишився пришкільний інтернат, в якому проживають учні-спортсмени профільних спортивних класів.
З того часу кількість учнів невпинно збільшувалася. Спортсмени – випускники школи ставали гравцями команд різноманітних ліг як в Україні, так і за кордоном, виборювали призові місця на Всеукраїнських змаганнях «Шкіряний м’яч», перемагали на різноманітних турнірах. Але школа відзначилась не тільки в спортивних досягненнях, але і якісним навчанням, результатом якого стали перемоги в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах. Серед випускників є кандидати наук, викладачі університетів, економісти, працівники поліції, міністерств та судових гілок влади, художники і письменники, спеціалісти в різних галузях. Це підвищило імідж школи та її рейтинг. Школа стала справжнім прикладом сучасної освіти.
1 вересня 2019 року школу перейменовано в Ліцей імені В’ячеслава Чорновола Івано-Франківської міської ради з історичним, спортивним та філологічним профілями. Сьогодні наш ліцей – це потужний колектив однодумців, фахівців, педагогів, випускників, здобувачів освіти для яких будь-яке завдання під силу.
Директори ліцею ім. В. Чорновола
Яковлєв Григорій Савич (4.08.1956 р. – 1961 р.)
Гоголь Петро Федорович (10.06.1961 р. – 1963 р.)
Ролік Андрій Григорович (12.08.1963 р. – 1966 р.)
Чабан Володимир Зиновійович (8.09.1966 р. – 1966 р.)
Макарчук Степан Васильович (27.11.1966 р. – 1969 р.)
Федорів Євгеній Володимирович (16.10.1969 р. – 1971 р.)
Кройтор Констянтин Георгійович (3.02.1971 р.–1974 р.)
Борчук Галина Петрівна (1.06.1974 р. – 1976 р.)
Походенко Іван Павлович (23.08.1976 р. – 1986 р. )
Шершенкова Євгенія Миколаївна (12.08. 1986 р. – 1994 р.)
Підручний Василь Степанович (1 вересня 1994 – 2021 р.)
Бандура Сергій Петрович (1 вересня 2021 р.)
Історія бібліотеки
«Перша в Станіславській області школа-інтернат №1 відкрила свої двері в 1957 році по вулиці Франка, 39. Директор школи Яковлєв Григорій Савич з майбутніми вчителями і бібліотекарем Оленою Абрамівною Губенко самі готували школу для майбутніх вихованців. Мили підлоги, вікна, носили парти, столи, ліжка. І лише зимою бібліотекар поринула у свою роботу. В цей час розформували Рогатинське педучилище і Олена Абрамівна привезла звідти частину бібліотечного фонду. Так в бібліотеці з’явились перші художні книжки. Потім книги докуповувались міським відділом освіти. В 1962 році школа переїхала в нове приміщення. На час 10-річчя школи в бібліотеці нараховувалось 56 тисяч книг, 500 діафільмів, багато методичної літератури. Проводились читацькі конференції, зустрічі з письменниками, цікавими людьми. З тих пір пройшло 45 років. Змінилось багато бібліотекарів. Весь цей час бібліотека була допомогою у навчанні. Цікавим, затишним місцем, оазисом культури і науки. І зараз бібліотека нараховує біля 9 тисяч книг художніх і 14 тисяч підручників. Фонд поповнюється новими книгами за рахунок подарунків своїх бібліотек бувшими випускниками».
бібліотекар Кучеренко Олена Анатоліївна
